Відмежування поняття наставництва в Національній поліції України від суміжних понять

Abstract

Дослідження, виконані в цій статті, визначають поняття та особливості наставництва в Національній поліції України на основі відмежування цього явища від суміжних понять. Для того щоб реалізувати поставлену мету, автор окреслює коло визначень, суміжних наставництву в Національній поліції. В роботі проаналізовано: наставництво, тренінг, коучинг, консалтинг, менторство, супервізія. Також наголошено на необхідності адаптування наставництва в системі Національної поліції України до сучасних реалій українського суспільства та модернізування до європейських стандартів. Прикладом спроби реалізації цієї моделі є запровадження у службі патрульної поліції України з 2019 року інституту менторів. Менторство в патрульній поліції є першим кроком на шляху до подолання нагальних проблем з молодим потенціалом особового складу. У подальшому запропоновано визначити нормативно-правову основу реалізації цього та подібних інститутів в діяльності поліції. Наголошено на обов‘язковому використанні тренінгів у процесі професійного навчання поліцейських: первинної професійної підготовки; підготовки у вищих навчальних закладах зі специфічними умовами навчання; післядипломної освіти; службової підготовки. Але ключовою відмінністю тренінгу від наставництва є набуття знань у штучно створених умовах або в реальних життєвих ситуаціях під час виконання поліцейськими службових завдань. У роботі акцентовано на недоречності застосування консалтингу в діяльності Національної поліції, оскільки поліцейський не має змоги не виконувати надані йому рекомендації, приписи, накази тощо.