Характеристика органів публічної влади як суб‘єктів податкових правовідносин в Україні

Abstract

У статті розкрито особливості характеристики органів публічної влади як суб‘єктів податкових правовідносин в Україні. Наголошено, що правосуб‘єктність як правова природа зумовлює елементний склад податкової правосуб‘єктності держави та обов‘язково налічує три елементи – її правоздатність, дієздатність і деліктоздатність. Остання є необхідним складником податкової правосуб‘єктності держави. Платники податки також мають право вимагати від держави певної поведінки і звертатися до уповноважених органів (Європейського суду з прав людини) з вимогами про застосування до держави заходів податкової відповідальності разом із правопоновленням своїх основоположних прав та законних інтересів, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Акцентовано на тому, що в контексті реалізації податкової функції публічного територіального утворення дослідженням визначено співвідношення таких понять, як «механізм держави» і «державний апарат». Послідовний перехід від загального до окремого дозволив розкрити внутрішню організаційну структуру системи органів публічної влади як носіїв податкових повноважень і окреслити різні підстави їх класифікації. Це надало змогу виокремити в названій системі групи органів (а) загальної компетенції, (б) спеціальної компетенції з наявністю частини функцій у сфері оподаткування, (в) спеціальної податкової компетенції. Також виділено особливе положення Верховної Ради України в податковій сфері й виявлено загальну тенденцію до поступового зростання обсягу податкових повноважень представницьких органів місцевого самоврядування. Доведено, що, дослідивши природу становлення компетенції й повноважень як правових явищ, ми отримали змогу встановити їх сутність і провести відмежування від суміжних понять сфери публічно-правового регулювання – правосуб‘єктності, предмета відання, юрисдикції, функцій управління. Податкова компетенція органів публічної влади стає видовим проявом категорії «компетенція» як публічно-правового явища, становлячи собою обов‘язковий атрибут податкової правосуб‘єктності органів публічної влади. Змістовно податкова компетенція становить сукупність законодавчо встановлених повноважень владного суб‘єкта, що є функціональними важелями його дій у площині ввіреного йому державою предмета відання відповідно до цілей податково-правового регулювання у сфері оподаткування. Податкові повноваження органів публічної влади за цих умов є конкретизованим змістом податкової компетенції останніх. Стверджується, що за структурою податкові повноваження органу публічної влади складаються з наданих йому окремих податкових прав і встановлених податкових обов‘язків для виконання функцій у сфері оподаткування. Ці права й обов‘язки зазначених органів нерідко являють собою єдиний правообов‘язок, мета якого полягає в більш ефективній реалізації функцій, що покладаються на відповідний орган публічної влади.